А Д М І Н І С Т Р А Т И В Н И Й       П О З О В

про визнання бездіяльності неправомірною та стягнення щомісячної соціальної

 допомоги відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни»

Я відповідно до абз. 2 ст. 1 Закону України № 2195-IV від 18 листопада 2004 року «Про соціальний захист дітей війни» маю статус дитина війни.

Відповідно до ст.. 6 цього закону з 1 січня 2006 року щомісячно мені повинна виплачуватися як дитині війни соціальна допомога у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Однак вищевказана соціальна допомога органами Пенсійного фонду України мені не нараховувалась і не сплачувалась.

Про те пунктом 17 статті 77 Закону України «Про державний бюджет України на 2006 рік» з метою приведення окремих норм законів у відповідність із цим законом було зупинено на 2006 рік дію статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Законом України від 19 січня 2006 року № 3367-IV «Про внесення змін до Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» пункт 17 статті 77 виключено та статтею 110, викладеною цим законом у новій редакції, установлено, що пільги дітям війни, передбачені абзацом сьомим статті 5 Закону Україні «Про соціальний захист дітей війни», запроваджуються з 1 січня 2006 року, а статтею 6 – у 2006 році поетапно, за результатами виконання бюджету у першому півріччі, у порядку визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням із Комітетом Верховної ради України з питань бюджету. Цей Закон був опублікований  22 березня 2006 року і набрав чинність 2 квітня 2006 року.

Тобто, з 2 квітня 2006 року стаття 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» знову почала діяти. Але підвищення пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, як визначив законодавець, могло здійснюватись лише за певних умов, зокрема: поетапно, за результатами виконання бюджету в першому півріччі, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням із Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету.

Кабінетом Міністрів України протягом 2006 року рішенням на виконання вимог статті 110 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» не приймалися.

Тому згідно з роз’ясненнями, викладеними у листі Віщого адміністративного суду України від 14.08.2009 року № 1128/13/13-09 з огляду на те, що встановлені законодавством умови підвищення до пенсій або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, дітям війни у 2006 році не настали. Отже, підстави для стягнення виплат за 2006 рік відсутні.

Законом України № 489-V від 19.12.2006 р. «Про державний бюджет України на 2007 рік», а саме п. 12 ст. 71 призупинена дія ст.. 6 розділу 2 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» у 2007 році.

Однак, Конституційний суд України своїм рішенням № 6-рп/2007 від 9 липня 2007 року, по справі № 1-29/2007, резулятивній  частині вирішив:

–  у п/п 7 п. 1  визнано таким, що не відповідає Конституції України і є неконституційним положення п. 12 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», яким призупинено дію ст. 6 Закону України № 2195-IV від 18 листопада 2004 року «Про соціальний захист дітей війни»;

–  у  п. 3  визначені неконституційними положення ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» № 489-V від 19.12.2006р.;

–  у  п. 5  визначено що рішення Конституційного суду в цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв’язку з правовідносинами, яки виникли внаслідок дій, положень статей зазначених законів, що визнани неконституційними;

–  у  п. 6 визначено що Рішення Конституційного суду є обов’язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене.

Відповідно до частини 2 статті 3 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» державні соціальні гарантій, встановлені цим законом, не можуть бути обмежені, або скасовані іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Таким чином, положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», а саме п.12 ст. 71, яким зупинено дію ст. 6 Закону України № 2195-IV від 18 листопада 2004 року «Про соціальний захист дітей війни», визнано неконституційними.

Віщий адміністративний суд України у своєму листі від 14.08.2009 року № 1128/13/13-09 зазначив, що із 1 січня по 9 липня 2007 року до спірних правовідносин застосуванню  підлягали  приписи   статті  111   Закону  України   від  19  грудня  2006  року № 489-V «Про Державний бюджет України на 2007 рік» як такі, що прийняті пізніше в часі, у зв’язку з чим мали пріоритет порівняно зі спеціальною нормою – статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Після прийняття Конституційним судом України вказаного рішення знову почали діяти положення статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни». Отже з часу прийняття цього Рішення відновлено право на підвищення пенсії на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Тобто, відповідно до вищевказаного роз’яснення  у 2007 році право підвищення до пенсії мали нараховуватись органами ПФУ у період часу з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року.

Законом України від 28 грудня 2007 року № 107-VI «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» внесено зміни до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та статтю 6 цього закону викладено в такій редакції: «Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Ветерани війни, які мають право на отримання підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, відповідно до цього Закону та Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» таке підвищення провадиться за їх вибором згідно з одним із законів». Зазначені зміни набрали чинності з 1 січня 2008 року.

Проте згідно з Рішенням Конституційного суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України) зміни щодо розміру пенсії дітям війни визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).

Віщий адміністративний суд України у своєму листі від 14.08.2009 року № 1128/13/13-09 зазначив що з 1 січня по 22 травня 2008 року застосуванню до спірних правовідносин підлягали приписи Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України». Ураховуючи положення Конституції України щодо дії нормативно-правових актів у часі, положення статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», у редакції цього закону від 18 листопада 2004 року № 2195-IV, поновили свою дію з 22 травня 2008 року.

Отже з цієї дати (з 22.05.2008 року) особи зі статусом дітей війни мають право на підвищення на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком пенсії або щомісячного грошового довічного утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії.

Будь-які обмеження щодо виплати у 2009 році соціальної допомоги, передбачено ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», Законом України «Про Держаний бюджет України на 2009 рік» чи іншими законами України не передбачалось. Тобто у 2009 році соціальна допомога повинна була виплачуватись в розміри 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

 Таким чином, зважаючи на вищевикладене, невиплата мені соціальної допомоги, передбаченої статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», є протиправною та такою, що суперечить Конституції та законам України.

Розмір соціальної допомоги, відповідно до ст.. 6 Закону України «Про соціальний статус дітей війни» становить 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Мінімальна пенсія за віком відповідно до статті 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб які втратили працездатність.

Отже, розрахунок соціальної допомоги буде наступним:

у 2007 році

Згідно з Законом України «Про Державний Бюджет України на 2007 рік прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, становить з 1 січня – 380 гривень, з 1 квітня – 406 гривень, з 1 жовтня – 411 гривень.

Період з 09.07.07 по 31.07.07 складає 23 дня. 30 відсотків від 406 грн. складає 121,8 грн. 121,8 грн.  :   31 день (в місяці)  =  3,9 грн.(у день)  х   23 дня (дії соціальної допомоги)  =  89,7 грн.

У серпні і вересні прожр. мін. 406грн. 30 відсотків – 121,8грн. за 2 міс. складає 243,6 грн.

У жовтні, листопаді і грудні – 411 грн. 30 відсотків–123,3 грн. за 3 міс. складає 369,9 грн.

Усього у 2007 році соціальна допомога повинна бути виплачена у розмірі: 89,7 + 243,6 + 369,9 = 703,2 грн.

у 2008 році

Згідно з Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» прожитковий мінімум для осіб яки втратили працездатність, становить: з 1 січня – 470 гривень, з 1 квітня – 481 гривень, з 1 липня – 482 гривні, з 1 жовтня 498 гривень.

Період з 22.05.08 по 31.05.08 складає 10 днів. 30 відсотків від 481 грн. складає 144,3 грн. 144,3 грн.  :   31 день (в місяці) = 4,66 грн.(у день)  х   10 днів (дії соціальної допомоги)  =  46,6 грн.

У червні прожитковий мінімум 481 грн. 30 відсотків – 144,3 грн.

У липні, серпні і вересні – 482 грн. 30 відсотків – 144,6 грн. за 3 місяці складає 433,8 грн.

У жовтні, листопаді і грудні – 498 грн. 30 відсот. – 149,4 грн. за 3 міс. складає 448,2 грн.

Усього у 2008 році соціальна допомога повинна бути виплачена у розмірі: 46,6 + 144,3 + 433,8 + 448,2 = 1072,9 грн.

у 2009 році

Згідно з Законом України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» встановлено прожитковий мінімум на одну особу та для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, в розмірах, що діяла у грудні 2008 року, тобто 498 грн.

Законом України від 20 жовтня 2009 року № 1646-VI «Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати» прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, з 1 листопада 2009 року складає 573 грн.

Період з січня по жовтень складає 10 місяців. 30 відсотків від 498 грн. складає 149,4 грн. Сума соціальної допомоги за цей період складає: 149,4 грн.  х   10 місяців = 1494 грн.

У листопаді і грудні прожитковий мінімум – 573 грн. 30 відсот. – 171,9 грн. за 2 місяці складає 343,8 грн.

Усього у 2009 році соціальна допомога повинна бути виплачена у розмірі:

1494 + 343,8 = 1837,8 грн.

у 2010 році

Законом України від 20 жовтня 2009року № 1646-VI «Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати» прожитковий мінімум для осіб, яки втратили працездатність, з 1 січня прожитковий мінімум складає 695 грн., з 1 квітнч – 706 грн., з 1 липня – 709 грн., з 1 жовтня 723 грн., з 1 грудня – 734 грн.

Період з 1 січня по 31 березеня складає 3 місяці. 30 відсотків від 695 грн. складає 208,5 грн. Сума соціальної допомоги за цей період складає: 208,5 грн.  х   3 місяці = 625,5 грн.

Період з 1 квітня по 30 червня складає 3 місяці. 30 відсотків від 706 грн. складає 211,8 грн. Сума соціальної допомоги за цей період складає: 211,8 грн.  х   3 місяці = 635,4 грн.

Період з 1 липня по 30 вересня складає 3 місяці. 30 відсотків від 709 грн. складає 212,7 грн. Сума соціальної допомоги за цей період складає: 212,7 грн.  х   3 місяці = 638,1 грн.

Таким чином загальна сума недоплаченої щомісячної соціальної допомоги за 2010 роки складає:   625,5 + 635,4 + 638,1 = 1899,00 грн.

Звертаю також увагу суду на те, що провести перерахунок моєї пенсії з 09.07.2007р. дозволяють положення ст. 46 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003р. № 1058-IV, в якій зазначено, що суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачується за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації витрати частини доходів.

Відповідно до статті 99, 100 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який обчисляється з дня колі особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Мої законні права було обмежено шляхом прийняття окремих неконституційних положень нормативно-правових актів вищої сили, Законів України, крім того, про належні мені, як дитині війни виплати мене повідомлено не було, тому про факт порушення моїх прав мені стало відомо лише після висвітлення зазначених подій у пресі, у зв’язку ухваленням відповідного рішення Конституційним судом України 09 липня 2007 року.

Отже, про грубе порушення моїх прав, що на момент винесення рішення Конституційним судом тривало понад півтора року, мені стало відомо тільки після висвітлення зазначених подій у засобах масової інформації, тобто у квітні 2009 року.

Крім того, відповідно частини 2 статті 3 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.

Тому вважаю, що мою право на звернення до адміністративного суду за поновленням моїх порушених прав не може бути обмежено річним строком, як це передбачено ч. 2 ст. 99 КАС України.

Відповідно до внесених змін, стаття 18 КАС України була доповнена п. 3, згідно з яким місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні у тому числі усі адміністративні справи у спорах фізичних осіб з суб’єктами владних повноважень з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням та інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Згідно з п. 3 Положення про Пенсійний Фонд України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 24.10.2004 року за № 1261, завданням Пенсійного Фонду є забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплати пенсій, допомоги на поховання, інших виплат, які згідно з законодавством здійснюються за рахунок коштів Пенсійного Фонду України та інших джерел, визначених законодавством. При цьому згідно п.2 зазначеного положення Пенсійний Фонд України організовує у межах своїх повноважень виконання актів законодавства та здійснює контроль за їх реалізацією.

Тому відповідачем по справі має бути саме орган ПФУ.

На підставі викладеного, керуючись частиною другою статті 3, статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», статтями 8, 22, 55, 95 Конституції України, статтями 6, 7, 18, 19 та  статтями 104-108 КАС України,

П Р О Ш У :

1. Відновити пропущений строк для звернення до суду за захистом права на отримання щомісячної доплати до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком відповідно до закону України «Про соціальний захист дітей війни» з 09.07.2007 року.

2. Визнати протиправним бездіяльність відділення Пенсійного Фонду України в Антрацитівському районі Луганської області по невиконанню з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 28 вересня 2010 року.

3. Визнати право за позивачем на отримання невиплаченої соціальної допомоги, встановленої ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в розмірі 30 відсотків прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб на відповідний період часу з 9 липня 2007 року по дату прийняття рішення.

5. Зобов’язати відділ ПФУ в Антрацитівському  районі Луганської області провести мені нарахування та виплату щомісячного підвищення до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком у відповідності до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, за період з 9 липня 2007 року по дату прийняття рішення.

6. Зобов’язати відділ Пенсійного Фонду України Антрацитівського району Луганської області виконувати в майбутньому начислення та виплату щомісячної соціальної допомоги у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком встановленої законодавством України.

7. Усі судові витрати покласти на відповідача.